Не чуть нічого б і не знать,
І ні учора, і ні нині,
Хто меценат, де пан чи тать
На зубожілій Україні.
А знать, що сонечко зійде`
І навкруги усе осяє,
І землю зернятко знайде,
І пташка пісню заспіває.
І буде, як завжди чекати
Із неозорних мрій- доріг
На сина люблячая мати,
Оберігаючи поріг.
. 05. 2005г