Добiг свого кiнця

Клавдия Дмитрив
Ось ще один добіг свого кінця,
Нікому зупинить його не вдалось,
За ним нам не відправити гінця,
І що було у ньому – нам згадалось.

Він швидко біг, ні миті не стояв,
Лишаючи щось кожному у спадок,
Життя в когось він повністю міняв,
Та за собою не залишив кладок.

Одним цей рік ще й мудрості додав,
Замислитися інших він заставив,
Нові стежини комусь прокладав,
А комусь навіть крила він розправив.

Одні чекали, щоби вже минув,
Бо їм приніс і біль, і втрату, й смуток,
А комусь він надію ще вдихнув,
Бо увінчав собою він здобуток.

Сліди свої усім нам залишив,
Одні – яскраві, інші – чорно-білі,
Та місію сьогодні завершив,
Його плоди вже повністю дозрілі.

Зустрінеться в опівночі з Новим
Й з тієї миті піде у минуле,
Сьогодні всі прощаються із ним.
На хвилях підіймались з ним й тонули…

Та дякувати Богу, що він був,
За всі уроки і нові дороги,
Своїм крилом він кожного торкнув.
Хай з ним ідуть всі біди і тривоги!

31.12.2021 р.