Сон-375

Хохол Хохотович
Побільше вибухів, побільше небезпеки -
Ціную в фільмах - здатність управляти
Страхом - і налякати аж до смерті,
Яскравим полумям від вибуху гранати.

Бойовики будуються на грані
Немає часу, жарко від напруги,
Хто із героїв вбитий, хто поранений,
Коли снаряд в воронку втрапив вдруге.

Зімята тиша - криком й перестрілкою,
Пошвидше б заховатись в укриття,
Годинники, як ошалілі, тікають,
Лишаючи секунди для життя.

Несправжня кров, і манекени трупів,
І снайпер смерті починає відстріл,
У нього не тримтять в тривозі руки,
І жертви поповняються в регістрі.

Він бачить ціль, неначе на долоні,
Немає змоги, аби ухилитись,
Поцілює - і аж душа холоне,
Від страху бути раненим чи вбитим.

Автівка вибухає, а за нею -
Зривається ворожий сховок-логово,
Й герой на тлі вогненної геєни -
Встигає, біжучи й скотившись покотом.

Хоч вибухи - кіношно-бутафорні,
Та глядача лякають наче справжні,
Хтось відмахнеться в спокої притворнім,
Нервуючи від пострілів на враження.

Але герой крокує переможно
На тлі пожежі, хаосу й сумяття,
Він вибрався з оточення ворожого
І знищив своїх кривдників в багатті.

Бойовики - найяскравіший з жанрів,
Він проганяє спокій - а натомість,
Зриває серце, наче бомбу атомну,
Перевіряючи вояку на готовність.

Передивилась мабуть, більше тисячі,
І, мабуть, звикла - до постійних стресів,
Та фільм щораз лякає й прагне вивести
Із рівноваги - вибухом агресії.

Та я спокійна, дивлюся з поп-корном,
І жоден мяз у страсі не здригнеться.
Напевно,  в військкоматі - мені ГОДЕН,
Черкнули б у медичних документах.