Не так часто можна стріти,
Аби татко переймався
Тим, як підростають діти -
Клас міняючи за класом.
Татко вник у виховання,
В педагогіку вчитався,
Щоб ходити на зібрання -
З науковими запасами.
Вник в психологічні тести,
І заглибився в теорію,
Аби розібратись врешті -
Серед педфантасмагорій.
Прочитав чимало книжок
Про суспільство й особистість,
Як останній в ньому вижить,
Під педагогічним тиском.
Яка врешті особистість -
Має сформуватись в школі,
І який суспільний ризик -
Як будуть всі однакові.
Як устигнути, поспіти
За програмою навчання -
Й як нарешті зрозуміти -
Що найслабший у змаганні.
Навіть мамки, що приходять
На зібрання вряди-годи,
Не вникали в користь й шкоду
Від навчання діток в школі.
Та для татка - було важно
Розібратись в суті справи,
Він дивився в рота класній,
І усе конспектував її.
Класна керівничка ледве
Відмахнулась від питання,
Бо татусь був наполегливий
І дотошний у старанні.
Він не міг все зрозуміти,
Як за справу можна братись,
Якщо ніц не розуміти,
Прикриваючись цитатами.
Якщо жодних інструментів,
Не існує навіть близько,
Аби знать, яка конкретно -
З школи вийде особистість.