(Відповідь на коментар Марії Стримбіцької до вірша «ІЗ ДОЛЕЮ РАХУНКИ НЕ ЗВЕДЕМО»)
Ніхто рахунки з долею не звів,
Такі старання завжди були марні,
Рахунки може в думці хтось провів,
Й фантазії були якісь захмарні.
Під себе долю може лаштував…
Нікому не вдалося це зробити,
То ж треба, щоби кожен пам’ятав,
Що долю ми не можемо змінити.
Стежину доля прокладає нам,
Її ніхто не в змозі оминути,
Зробити це підвласно тільки снам,
Від долі в сні лиш можемо майнути.
Вві сні ми терня здатні все забрать,
У квіти все навколо заквітчати,
Але в житті це терня не зібрать,
І поміж нього шлях в житті долати.
Не намагайся долю ти змінить,
Нікому це зробити не під силу,
Й рахунки не берися ти зводить,
Вона веде рівнинами й по схилу.
Із долею не станем у двобій,
Не продиктуєм їй свої закони,
Змінить її – даремна між затій.
Про це голосять всі життєві дзвони.
24.12.2021 р.