Немов вві сні, була в твоїх обіймах,
Немов вві сні, тремтіла в тую мить,
Здавалось, що і шаль тут вітер здійме,
І мрія з нею в височінь злетить.
Немов вві сні, та це була реальність,
Неначе в казці, але ж наяву,
Неначе підбирала я тональність,
Що росами спадала на траву.
Немов вві сні, у танці ми кружляли,
І музика, й запалені свічки,
Бажання по очах якось читали,
Й думки текли, неначе потічки.
Немов вві сні, у пристрасті тонули,
І кожен дотик подих тамував,
Незвичне щось обоє ми відчули,
Ще мить якась – й ти ніжно цілував.
Немов вві сні… Повірить не хотілось,
Що це насправді зовсім і не сон,
Щоб це тривало вічно… так хотілось.
Магічне щось узяло нас в полон.
Немов вві, з тобою опинились,
Думки й бажання всі переплелись,
Закохано у вічі ми дивились…
Невже бажання й мрії всі збулись?
23.12.2021 р.