Буття оманлива ріка
у вирі небуття зника
і видно доля в нас така,
ціною власного життя
у швидкоплинності хвилин,
через образи й каяття,
через зневіру,біль та страх,
сердечним кріпом сліз в очах
відмитий золотий пісок
первісної джерел води,
повітря кожен наш ковток
по фільтру сердцевих судин,
по сітці мозгових клітин
в безмежність часу пронести
у хвилі власного чуття...
Життя.