На украинской границе.
Казак кубанский на коне
мчится словно ветер,
а запорожский в полусне
на границе встретил:
-Стій! Тут у нас уже межа,
та назви паролі
не пущу я і вужа
вам не бачить волі.
-ІДИ В ДУПУ! Відступись!
До рідні я їду!
Хоч ти старий, а кажись,
не поумнів діду.
- Ти дивись! Ой міражі,
ти внучок моложе:
Тридцять років на межі,
А ПАРОЛЬ ВСЕ ТОЙ ЖЕ...