Пейо Яворов
ГОДИННИК
Тік-так! Тік-так! — Ритмічно хвилина по хвилині
стіка, мов краплі, вічність наповнюючи вщерть;
невидима, нечутна — простерла крила тлінні
й чоло моє гаряче думлива студить смерть.
І постає минуле в таку часину слушну
з тривогами і болем, мов очевидь жива;
та все чуже для мене. Дивлюся незворушно
на те, що пам’ять хвора з-під споду добува.
(переклад з болгарської — Любов Цай)
***
Пейо Яворов
ЧАСОВНИК
Тик-так! Тик-так! — И редно минута след минута,
като след капка капки, се слива с вечността;
крила над мене маха — невидима, нечута —
и жар-чело прохлажда замислена смъртта.
И миналото цяло възкръсва пред мене
с тревогите си бурни, сполуки и беди;
но всичко ми е чуждо. Внимавам без вълнение,
що памет раздразнена ми в тоя час реди.