Багатокутники думок
І кола визнаних невдач.
І світ поділений на двох –
Хоч реготи, хоч гірко плач.
Не забаганки від нудьги,
А просто втілення ідей.
Де поряд друзі й вороги –
Цей світ сплетіння із людей.
І тільки погляд попри час
Крізь той трикутник забуття.
Я знаю, все це не про нас,
Та в серці скиглить каяття.
І знову гойдалка летить
А ми на ній мов дітлахи.
Паріння незабутня мить –
Пам’ять дитинства крізь роки.
І геометрія хвилин
В пульсаціях серцебиття.
Ми живeмо серед руїн.
Назад не буде вороття…