Вітаю, Зимо! Ось ти вже й прийшла...
Упевнено на мій поріг ступила,
Торкнулася гарячого чола,
Тривоги й смутки миттю остудила.
А пам'ятаєш, Зимо, Грудень мій,
Коли відчула ты мій перший подих?
Вплела в сніги мене, тоненький волох,
Й не віддала хворобі й смерті злій.
Боролася за мене й вберегла,
Зневірених не слухала прогнозів,
Й слізьми своїх засніжених морозів
Молилася за крихітне маля.
Здивованому Березню на руки
Знесиленою від страшної муки
Турботливо мене передала...
Я знаю, Зимо, Зимонько моя,
Як важко я тоді тобі дісталась,
Але мені ти завжди посміхалась,
І наді мною сходила зоря.
Безмежна вдячність, Грудню, любий мій,
Останній місяць року - мій початок.
Мене зимовим днем не настращати,
Бо оберіг мені він від стихій...
Вітаю, Зимо! Добре, що прийшла!