30-е листопада й цього року, — а ся жива пелЮстка на згарі визивається на вступну; то ну??
""НЕ чується, що "крів загнана", бо усю ту красу: природи, дум глибоких та душі — несе в собі!
В СОБІ стрімкій, відвертій, яскравій — у невпинному русі, яке і є Життя!
Вітаю, Юрію! Щасти! Валентина Чайковская 14.08.2012""
І свіже зустрічне: Будьмо ж, та Щасливо, Валю!! А та й досі моя і лунає, — бо не німа???
~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~ ~
...підкралась тілом осінь до душі —
щоб далі, — ще нічого не виходить...
хоч й золотом удень іржу наводить,
і сріблом паморозить уночі...
...а навкруги звойовані місця —
бо осінь, що сягає, вже й хапає?
чуй: міддю ні, — дорожчим дзвін волає;
й важливіша мить ся, ніж вічність вся!
...то спрОдайся, й те золото скупи, —
чи жадібність така недобра штука??
коли само пливе у самі руки —
із берега кидайся, — й сам пливи!!
...повз повойовані, й твої ж, місцЯ, —
крізь осінь, що й присвітнє не минає???
дзвін з небом розгойдались — їм й луна є:
пташа-душа! й крів загнана!! й серцЯ!!!