173. В своE вiкно я бачу небо!

Ганна Горбатюк
В своє вікно я бачу небо,
Дивлюсь, як мерехтять зірки
І що мені ще більше треба ?
Про Бога всі мої думки !
                2
Лежу, милуюсь зірочками,
Час непомітно так летить,
А місяць грається з хмарками
І  посмішку мені  дарить.
                3
Ось тут Велика ведмедиця,
А там Чумацький шлях лежить
І раптом думка, наче птиця
По тім шляху у вись летить !
                4
Десь за далекими зірками,
Там місто золоте стоїть,
А у тім місті вже віками,
Славетний цар Ісус царить !
                5
Там пісню Ангели співають,
Нову, яку ніде не чуть !
Царя царів всі Величають,
Хвалу і Честь Йому несуть !
                6
Під звуки арфи засинаю,
Дивлюсь, - ріка життя тече
І раптом, ніби відчуваю,
Хтось Руку ставить на плече,
                7
І потім ніжно обнімає,
І гладить голову мою,
А голос тихо промовляє :
" Дитя,  Я так тебе люблю !"
                8
Коли я знову спать лягаю,
На небо у вікно дивлюсь,
А згодом знову вирушаю,
Туди, де жде мене Ісус !

Ганна Горбатю !