Летять на південь журавлі,
Вже клину вдалині не видно.
Чомусь так сумно на душі-
Роки минають швидко...швидко.
Вернеться зграя журавлина-
Років не повернути нам.
Вже осінь скроні посріблила,
Вітшає наш тілесний храм.
Згинаємось частіше від недуги,
Туман в очах і в серці біль.
Відходять в неба синь подруги
І наготові вже й наш кінь.
Та тільки лиш душа ще юна
І повно мрій, і сподівань,
І за край неба б вмить сягнула
І має безліч ще бажань...
Відлітає з журавлями,
На крильцятах вдалечінь несуть.
Зрошує свій шлях сльозами
І роки пливуть,пливуть,пливуть...