Ми стали старші, і додалось проблем,
але ніби вчора обіймала я тебе,
і хоч і болісно, пригадувати дні,
я все ж молюсь про зустріч у ві сні.
я закричати хочу на весь світ,
про те,що так подобалось в тобі,
про наші жаркі ночі і гарячі дні,
я б знову все віддала б туди.
несправедливість віку віковік,
знайди мене, я така ж, як і тоді,
просто старша, трохи мимоволі,
я пропадаю маривом в твоїх долонях.
люблю тебе! я закричу навстіж,
я твоя Ксю, а ти мій оберіг.
я твоя зима, ти мій сніг,
заради нас я льодом босоніг...
все змінилось, я ж ніби ні...
ступаю з пристрастю на ті ж самі граблі,
ти моя повінь, я твій лід.
і моє щастя, і тільки ти - навік ;;