Не стрiне бiля брами

Клавдия Дмитрив
Вже мамі сонце більше не зійде,
І вітер пісню їй не заспіває,
Подвір’ям вже ніколи не пройде
І край воріт вже нас не виглядає.

І солов’ї не тьохкають вже їй,
І в потічок не вмочить мама ноги,
Тепер вона в домівочці своїй,
Закінчились матусині дороги.

Без мами сад уже цьогоріч цвів,
Без мами в квітнику вже квітнуть квіти,
Для неї не звучить пташиний спів,
І ми з сестрою більше вже не діти.

І двері вже у хаті не риплять,
Та й на поріг вже ненька не ступає,
Більш ясени для неї шумлять,
І до грудей дітей не пригортає.

Хмарини не для неї теж пливуть,
Й черешня рясно не для мами родить,
Короткою була життєва путь,
Й додому мама звідти не заходить.

Та й коники на скрипках виграють
Мелодію чарівну не для мами,
А спогади жалю лиш додають,
Бо більш не стріне мама біля брами.

09.10.2021 р.