Хоч на мить...

Наталия Черкашина
Ох, які були ми гарні юними!
Як палали у очах вогні!
Ми не переймалися Фортунами,
А були Фортунами самі...

Павутинням сивина заплуталась
У волоссі, чорному колись...
І зв*язали нас роки, як путами -
Хоч на мить, о юність, повернись!