Надихнулась красою Тбiлiсi

Клавдия Дмитрив
Обійми Грузії з теплом,
Гостинно й радо зустрічала,
Була вона до всіх з добром
Й щоразу чимось дивувала.

Столиця тішила усім:
У ній святині дивовижні,
Я там була передусім,
В них мури кам’яні, нездвижні.

А кинеш оком навкруги –
Краса на творчість надихає.
Високі гори й береги,
Ще й річка Кура протікає.

В Тбілісі парки і мости,
А МІСТ ЗАКОХАНИХ – це чудо!
Красу в віночок всю сплести
Та й передати все це людям.

Амфітеатр, фонтан, рояль,
І дошка шахова чудова,
Театр-труба та ще й скрипаль,
Та й атмосфера загадкова.

Вузькі дороги, мов стежки,
Цікаві всюди є споруди,
Про це написані книжки,
Красою милуються люди.

Тбілісі кличе звідусіль,
Зустріне залюбки гостинно,
Та й море вражень є звідтіль,
Які наповнюють невпинно.

І не сказала я: «Прощай!»,
Сюди я мрію повернутись,
Сказала: «Знову зустрічай,
Дозволь красою надихнутись!»

31.10.2021 р.