***

Лариса Опанасенко
Відкритість цих осінніх вечорів
Запалює свічки… і така щира сповідь
Між листям шелестить неначе повінь
Запалює ввесь простір гама кольорів
Ось хруснув під ногами лист сухий
Морозним ранком , вечором чарівним
Невимушений, в почуттях сліпий
Крокує жовтень… шлях його мандрівний…