Чудова гра акторів у театрі,
Душею з ними граєш кожну роль,
І миті всі із ними того варті,
Подякувать, акторе, ти дозволь.
Виставу все з актором проживаєш,
І граєш її струнами душі,
А серцем це мистецтво все торкаєш,
Його ти бачиш у усій красі.
Ще й поглядом краса передається,
І кожен рух, і задум, як зіграть,
Сповна актор на сцені віддається,
Бо саме це глядач буде чекать.
Майстерно передати всі події,
І плакати, й сміятись, і кричать,
Актор від Бога це робити вміє,
І радість вміє людям дарувать.
І скільки би вистав в житті не грали,
І виходів щоб скільки не було,
А глядачі наснаги додавали,
Від цього розправлялося крило.
Тоді творить бажання загоралось,
Нести прекрасне в образі зі сцен,
Натхнення до бажання додавалось,
Так завжди є в усі часи, здавен.
Лаштунки рідні все на сцену кличуть,
І усмішки із зали глядачів,
Та й глядачі актора все звеличать,
Бо до сердець є в'язочка ключів.
Тому актор, з цілунками від Бога,
Життям в театрі у душі живе,
З народження вела туди дорога,
Бо все в театрі серцю дороге.
24.10.2021 р.