Фантазия! Ты дивных сил полна,
Что свет построили в пустом просторе,
Вложила чувства в красочные зори,
Что мертвых подымаешь ото сна,
Ты жизнь даёшь волне холодной в море!
Где ты живёшь, там радость и весна.
Приветствуя фантазию сполна,
Поднимем живо лик, склонённый в горе.
Фантазия, богиня легкокрыла,
Ты свет чудесных грёз для нас открыла
И землю с ним ты радугой связала.
Ты явь соединила с потайным.
Когда б тебя душа людей не знала,
Мир виделся бы грустным и пустым.
Иллюстрация: картина Ивана Марчука
Фантазіє
Фантазіє! Ти сило чарівна,
Що збудувала світ в порожньому просторі,
Вложила почуття в байдужий промінь зорі,
Що будиш мертвих з вічного їх сна,
Життя даєш холодній хвилі в морі!
Де ти, фантазіє, там радощі й весна.
Тебе вітаючи, фантазіє ясна,
Підводимо чоло, похиленеє в горі.
Фантазіє, богине легкокрила,
Ти світ злотистих мрій для нас одкрила
І землю з ним веселкою з’єднала.
Ти світове з’єднала з таємним.
Якби тебе людська душа не знала,
Було б життя, як темна ніч, сумним.