Вже темна ніч на місяць верхом сіла
катається на ньому немов на гойдалці
від захвату спочатку до зірок летіла
а потім - дивиться на землю потайці...
А далі жваво по променям спускається
і ненароком по дорозі розгоняє хмари
а може під краплями дощу купається
щоб ще були яскравіші її жіночі чари...
Від цього тихо пустунка посміхається
і не шкодуючи на дворі темінь розливає
і в кішки-мишки з тінню тоді грається
і інколи буває у світлі ліхтарів зникає...