"і раптом наївно і свято повірити в те,
що ми тут надовго,
під цими нагими каштанами..."
Інна Ковальчук
На самом деле тишина -
Давным-давно кричала немо...
И, ею вдруг оглушена,
Душа предстала пред дилеммой :
То ли молиться горячо -
Без укоризн и сожалений,
То ль не сдаваться нипочём
На милость тягостных мгновений...
И, видя буквенную вязь,
Но на неведомом санскрите,
Всё ж угадать, благословясь,
Смысл: "Прошлое своё сотрите!"
В литании колоколов -
Услышать нежный зов Христов...
Переклад українською Свiтлани Груздєвої
Нiмою тиша та була --
Вбивала нас вона повiльно.
I, приголомшена бува,
Душа страждала неподiльно:
Чи гаряче у молитвах --
I без жалю i без докорiв,
А чи, на ризик та на страх,
Iй залишатись в непокорi...
А може, візерунок лiтер
На невiдомому санскритi
Побачивши, потупиш зiр:
Минуле ви своє зiтрiть?!
В лiтанiї церковнiй знову
Тукання чуєш ти Христове?..