* * *
Снега в снегах. Во льду река чуть дышит,
И вербам руки холодом свело.
Бежит волчица-мать, добычу рыщет,
Зеленым глазом смотрит на село.
А то село, иль, может, призрак только?
Смерть по лесам ходила напролом.
Кривится в черных тучах месяц тонкий.
И воет в ночь волчица за селом.
* * *
Сніги в снігах. Ріку скувала крига,
і вербам руки з холоду звело.
Біжить вовчиця – мати – роздобига,
зеленим оком світить на село.
А те село давно уже як привид.
І смерть пройшла лісами напролом.
І хмари йдуть. І місяць губи кривить.
І виє в ніч вовчиця за селом.