Василь Симоненко – Чари ночі
Лягла на всьому вечірня втома.
Палає місто, мов дивний храм.
І розтинають ніч невагому
Квадратні очі віконних рам.
Ці чари ночі такі знайомі —
Усі підвладні, покірні вам.
О, скільки вікон у кожнім домі!
А там, за ними, — ідилій, драм!
Там заплітають життя тенета,
Там люди б’ються з останніх сил,
Там так знадливо звучать монети
І рве легені отруйний пил.
Там гинуть вчені, митці, поети
Але… й виходять вони звідтіль.
-------
Василь Симоненко "Чары ночи"
Легла под вечер на всём истома,
Пылает город, как дивный храм,
И рубят ночи мрак невесомый
Квадраты-очи оконных рам.
Вам чары ночи давно знакомы
И все подвластны, покорны вам.
О, сколько глаз у любого дома!
А там, за рамой - идиллий, драм!
Там жизнь сплетает свои тенеты,
И бьётся люд, чтобы встать с колен,
Там так приятно звенят монеты,
И грудь теснит ядовитый плен.
Там гибнут даром певцы, поэты,
Но... и выходят из тех же стен.