Малюночок (я про словесний) із довоєнних часів, — 8 років, як минулих!!
Назамість поріг ув оберіг, нЕчистям по ріг: ні дня, ні каїну, ні юді, не рідня; там й братерським окупантам!!!
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
за день земля прогріється,
й немов опам’ятається;
а вечір паморок заб’є —
і холод, з нір зір, — всю ніч ллє.........
така ув осені рілля,
й земля їй люля звіддаля;
куди ж тут борсатися в ній —
ба, й зрошеність — з ніяких дій..........
найхолодніший шмат життя:
й душІ коли би в журавля?
а сам взимуєш крізь буття??
пустий на Небо, ти — земля???
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~
Не при згарі би їм бути, відгуки до «МИ з ВАМИ й осiннiМИ слоВАМИ» (Юрий Зозуля): і їхнім авторам БУДЬМО!!!
~
Передане відчуття тепла, не звичного для холодів.
Холодна, важка земля... І ЖУРАВЛІ...
ЗДОРОВ'Я Вам, пане Юрію та радості
З теплом та повагою,
Богдана Синюк 28.10.2013 16:54
~ ~
Дякую, Юрий!
Красивейшее!
Жаль не знаю так, как Вы языки!
Так трогательно было от Вас получить такое тактичное письмо. ОБНИМАЮ ВАШЕ СЕРДЦЕ!
Я "албанка" и страшно невнимательная. Я буду очень рада, если Вы заметите и укажете когда на мои "букашки". У меня есть моя любимая Галочка из Питера, профи.))) Но даже она не успевакт всё углядеть... да и привыкла)). Относит к стилистике.)) Стыдно. Но...
С Уважением и Нежностью к Вам.
Рада Вам всегда.
З теплом та шаною.
Жанна Гусарова 23.10.2013 18:19
~ ~ ~
Просто від серця журливо лине над землею пісня самотності...
Кебета поета має величезну силу, Юрію! Чи Ти знаєш? Твір пречудовий, та так щемно (!), і така "зрошеність, – назамість дій", не смій печалитись, не смій!!! В Тобі Є Небо! Чуєш, Є! Хіба здійнявся вище журавлів, і сам, не зауваживши! Та й сам з "холодних зір" скуштував чародійного трунку, бо виписав шедевр! А відгук мій про Твої чуття, які такі нероз’ємні зі словами, що годі й мовити! Сонечка Тобі та нових звитяг!
З теплом та шаною,
Валентина Чайковская 26.09.2013 10:43
~ ~ ~ ~
Дуже ніжно, і щемно, і світло... Сподобалось. Дякую!
Катерина Жебровська 20.09.2013 12:17