написано (© Copyright: Алексей Иродиадов Гаулиш, 2021)
до февраля 2022 года, еще во время конфликта в Донбассе.
http://stihi.ru/2015/02/07/216 источник -джерело текста
За тебе я нудьгую, подруго моя,
Адже війна прокреслила між нас якусь межу.
Мені ніхто не замінить, рідна, тебе,
Але доля, посміхнувшись, прикрила сторінку
Ту, котра ніжністю нашої була.
І тепер замість цього - лише відчуження.
Аномальна, божевільна суттю війна,
Що кидає між нас найгостріші терни.
Я складаю лист у невитіюватiй римi
Україночці ясній серед нічній тиші.
Може, в мить цю пригадаєш раптом мене
І обличчя засяє в променевої посмішці.
Світлої Оленьці лагіднiй серцем пишу,
Адже безглузде серце обману не знає.
Я в молитві простiй Бога лише попрошу:
Хай війна між дружбою нашій не встане.
Улюбленій і незабутній О.Х.