Мара Белчева
НОВИЙ ПОРІГ
Стебло й гілляччя мають змогу
собою сонце затулить.
Крізь мур не бачимо ми Бога,
мовчання в зойку тоне вмить.
Вже день новий відкрив ворота.
І ось, не втративши мети,
душа бентежна прагне льоту
поза простори і світи.
(переклад з болгарської — Любов Цай)
***
Мара Белчева
НОВ ПРАГ
Стъбло и тиха гранка могат
да скрият слънцето за миг.
Зад пречките не видим Бога,
мълчането потъва в вик.
Извила на денят през прага,
към друг живот, със друга цел,
душата надалеч посяга
отвъд пространство и предел.
1930