"ВАСИЛЬ ЧУМАК"
Згуба скрізь. В легенях. На порозі.
У несилі розтрощити грати
I вхопити промінь - той, що гратиме
На стіні, яка вже мовчки жде.
Згуба скрізь. I навіть у тривозі
Тих, що замість себе умирати
Кинули поета. Ніч. За гратами -
Мрія. Пісня. Серце молоде.
Ні, катюги! Юність вічно житиме.
Сонцем. Вітром. Любощами. Квітами.
Співами дівчат і солов'їв...
Брязкіт... Україно, твій до скону я.
Біла згуба вирок свій виконує.
Кров моя - це ж мій червоний спів.
"Мандрiвники". Сонети. 1965 р.