"БАНДУРИСТИ В МОСКВІ"
Примружився і слухаю — і лину
В минуле... Понад ставом верби сиві,
Немов баби, оплакують Вкраїну...
Кружляє в небі крук і кряче в гніві...
Діди, підлітки, кралі чорнобриві
I парубки в годину тихоплинну
Стоять, як тиша: їм про давню днину
Співає бандурист... Бентежні співи...
Обірвані, брудні, та серцем чисті,
Йдуть степом сивоусі бандуристи
Й несуть думки, як море, величаві...
Ось я дивлюсь: на сцені - тi музики
Ошатні, молоді, з чуттям великим
Вклоняються Москві... Й Жовтневій славі.
"Мандрiвники". Сонети. 1965 р.