Федор Тютчев
Я встретил вас — и все былое
В отжившем сердце ожило;
Я вспомнил время золотое —
И сердцу стало так тепло…
Как поздней осени порою
Бывают дни, бывает час,
Когда повеет вдруг весною
И что-то встрепенется в нас, —
Так, весь обвеян дуновеньем
Тех лет душевной полноты,
С давно забытым упоеньем
Смотрю на милые черты…
Как после вековой разлуки,
Гляжу на вас, как бы во сне, -
И вот — слышнее стали звуки,
Не умолкавшие во мне…
Тут не одно воспоминанье,
Тут жизнь заговорила вновь, -
И то же в вас очарованье,
И та ж в душе моей любовь!..
Переклад
Я Вас зустрів - і все минуле
В віджилім серці ожило;
Згадав той час, який забули,
І в серці в мить відчув тепло.
Неначе, як в осінню пору
Буває день, буває час,
Коли весна здійметься вгору
Й розквітне Світ лише для нас.
Обвіяний легким серпанком
Років, де повнота душі,
Чекаю насолоду - зранку
Побачу Музу цих віршів.
Нехай між нами вік розлуки,
Дивлюсь на Вас, як у ві сні,
І чую: знов заграли звуки,
Що піснею живуть в мені.
І тут не тільки лише спогад,
Життя заговорило знов,
І в Вас така ж чарівність й врода,
І та ж в моїй душі любов!..