Молодик

Павел Панченко
"МОЛОДИК"

Прорізавсь височєнько молодик
Такий банальний: серп, мовляв, та й годі.
I хоч були хмарки на перешкоді,
Сіяння ані жоден не уник.

- Ой, серга золота,— аж скрикнув злодій.
- Ух, гострий він!— промовив трудівник,
Радіючи його яскравій вроді,
Бо змалку до того знаряддя звик.

Замисливсь перший:- Де б узяти силу,
Щоб ухопить сережку з небосхилу?
На цілий світ гули б мої діла!

А другий з міжпланетної ракети
Дістав той серп: - А гей, ненатлий, де ти?
Чи вже твоя макітра загула?


"Мандрiвники". Сонети. 1965 р.