"ДБАЙЛИВІСТЬ"
Знов дивовижний корабель вгорі
Літає понад нами й понад ними,
Обмотуючи Землю позивними:
- Гей, Космосе, твої ми владарі!
I дивляться ділки очима злими,
I осміхаємось ми, трударі.
- Вже деякі планети на порі,
Тому і залицятись почали ми!
Ми сонячні! От сонце й віддає
Не вам, а нам буяння все своє -
I через те в його краях ми перші.
Плекаєте ви смерть, а ми життя —
I пильно бережемо майбуття,
Свою дбайливість аж до зір простерши!
"Мандрiвники". Сонети. 1965 р.