"ЗАКУТОМУ ПЕРЕМОЖЦЕВІ"
Непохитний Манолісе, брате мій,
В жмені - й море твоє, й береги,
Бо увесь перекреслений гратами
Світ, істоті твоїй дорогий.
Та завзятіший ти над завзятими:
Стис і муку, і голос нудьги
Ти зубами, немовби лещатами, -
I шаліють тво; вороги:
Знову судять! І знову над владою
Ти підводишся поруч з Елладою
Прометея - й нема тобi меж!
Ланцюги твої стали безсонними
На вершині Акрополя дзвонами -
I Геракла не марно ти ждеш!
"Мандрiвники". Сонети. 1965 р.