В родинi

Павел Панченко
"В родині"

Замислений, вусатий, у папасi -
Він у моїй родині був завжди.
З ним батько розмовляв: - Ну, як, Tapace
Григоровичу, збудемось біди?

А я в батенька вчився, наче в класі
(Великий робітничий клас нужди).
Він книгу розгортав - «Кобзар» - ади,
Як просто, а душа горить, звелася!

Портрет і книга... Можна знищить їх
Зусиллями щурів, мишей бридких,
Непереборними зубами часу.

Але народ наш безліччю родин
Несе у вічність - бо кохає він! -
Всесвітньої поезії окрасу.


"Мандрiвники". Сонети. 1965 р.