Листи

Павел Панченко
"ЛИСТИ"

Не папірці - шматочки серця звідти
Приносила ти, пошто польова.
Були в його трикутничках слова -
Як любощів, пропахлі боєм, квіти.

Iще останній лист, дощем розмитий,
Мене щоденним святом назива, -
Я ж не дружина вже, а удова!
I дивляться на захід марно діти.

"Цілую сяйвочко моє в імлі
Берліна - та нехай по всій землі
Нас дражнять, як в селі, семенчуками..."

Та ось вручила пошта польова
Не біль, не ласку, надмогильний
Моє жадання! Я ж іще жива.


"Мандрiвники". Сонети. 1965 р.