* * *
Сосновый лес перебирает струны,
И тишина рокочет на басах.
Звенят берёзы. Бродят в вечер лунный
потерянные отзвуки в лесах.
Живёт там лирник мудрый седовласый.
Его послушать сходятся века.
И всё идёт, но не проходит сразу,
и в берегах незыблема река.
Мир светится, в его лучах терновник.
Кладут ветры смычок на тетиву.
И голос мой - он поиска виновник
друзей моих. Чужой кричит: ау!
И снова тишь. Блуждает только эхо
Чрез день, мгновенье, душу и века.
И лес перебирает струны, - где-то
течёт извечно в берегах река...
31.07.2021 г.
Перевод с украинского Владислава Бусова
* * *
Сосновий ліс перебирає струни.
Рокоче тиша на глухих басах.
Бринять берези. І блукають луни,
людьми забуті звечора в лісах.
Це – сивий лірник. Він багато знає.
Його послухать сходяться віки.
Усе іде, але не все минає
над берегами вічної ріки.
Світає світ в терновому галуззі.
Кладуть вітри смичок на тятиву.
Десь голос мій шукає моїх друзів,
і хтось чужий кричить мені: ау!
І знову тиша. Лиш блукають луни,
Крізь день, крізь мить, крізь душу, крізь віки.
Сосновий ліс перебирає струни
над берегами вічної ріки…
Лина Костенко