Калі яшчэ світанак крыху дрэмле
На росны дол паклаўшы галаву,
Шапне таемна цішыня на дрэвах
Лістком зялёным, што яшчэ жыву.
І небакрай у ліпені ружовым
Часцей бывае, чым самотны дым,
Тады памкненнем дыхаем, і новым
Малюем колерам і радасцю гады.
У сонечных, празрыстых акварэлях,
Што паглынаюць тлум, залеву, змрок,
І сэрца, як і душы, не старэе,
Нібы зялёнай цішыні лісток.
29.07.2021 Ядвіга Доўнар(Кур'яновіч)
На ўкраінскую мову пераклала
Міраслава Стулькіўская:http://stihi.ru/2021/08/03/2364
Коли iще свiтанок...
Коли іще світанок до схід сонця,
В холодних росах промені вбира,
Шепоче тиша між дерев спросоння,
Листком зеленим, що іще жива.
А небакрай у липні рожевіє
Частіше, ніж самотність приліта...
Вдихаємо в цю мить повітря мрії,
У кольорі малюємо літа.
У сонячних, прозорих акварелях
Зникає морок, буднів суєта...
У літній тиші цей листок зелений,
Серцям і душам весни поверта...