Мой перевод:
Что ж, авторучки - не мечи, не сабли.
Не брызнет кровь врага из-под пера.
Дождь. Не приехал гетьман. Будет вряд ли.
Не время. Нет… И все-таки пора.
Пора, пора!
Живется как на Этне.
Позор веков лишь магма сможет смыть.
Слова лишь это. Но они бессмертны.
Их пуля не берет. Уймите прыть.
Оригинал:
Що ж, авторучка — це не шабля з піхов.
Ворожа кров не бризне з-під пера.
І лиє дощ. І гетьман не приїхав.
Неслушний час. І все-таки пора.
Пора, пора!
Живеться, як на Етні.
Ганьбу віків лиш магма відпере.
Це лиш слова. Зате вони безсмертні.
Вгамуйте лють. Їх куля не бере.
Лина Костенко.