Я такого не бачив неба
років з десять... Не десять – більше.
Може, в синяві є потреба,
але Бог пише небом вірші,
сперечатися з Ним – наївно:
кращі фарби і рими – в Бога.
Він дарує нам диво дивне:
мрія – Він. Він – мета. Й дорога.
Бачу небо – хвилююсь щиро,
слізьми радості серце плаче.
Душу світла величить віра:
щастя в тому – що небо бачу...