Вранці сонечко зійшло,
Ми крокуєм з дідом,
Вудочки в руках, відро,
Торбочка з обідом
Раптом бачим : навпростець,
Мурчик доганяє...
Віє теплий вітерець,
Ходу прибавляє.
Закидаєм вудки вже -
На гачку плотвичка.
То карась, то окунь йде.
Мурчик спить в травичці.
Все, що зловим - у відро!
Час прийшов обіду.
Зголодніли ми давно...
- Їсти хочу, діду!
Пообідали і - в путь!
Але... Боже милий!
Де ж це риба? Була ж тут?!
Ми аж остовпіли:
Перевернуте відро,
риба повтікала!
А розгублений Мурко,
Нявкнув: --"Мало! Мало!"
Йшли додому ми сумні.
Й птахи не співали.
Не зловили риби ми...
Облизня спіймали
Утром солнышко взошло,
Мы шагаем с дедом.
Взяли удочки, ведро,
Торбочку с обедом.
Вдруг мы видим: как он смог?
Мурчик догоняет...
Веет тёплый ветерок,
Ходу добавляет.
Побросали лески в пруд,
На крючках затравки.
Караси, линьки идут.
Мурчик спит на травке.
Мы улов кладём в ведро.
Час пришёл обеда.
Мы голодные давно -
Есть прошу у деда.
Пообедали и в путь,
Хоть ухи не ели,
Рыба где? Была же тут.
Мы остолбенели.
Перевёрнуто ведро -
Рыба убежала.
Промурлыкал наш Мурко:
"Мяу! Мало!Мало!"
Шли домой в печали мы.
Птицы нам не пели.
Рыбы не поймали мы...
Видно, долго ели.