Росяно

Наталья Кордюк
Іду босоніж літніми стежкми
По ранніх росах,  по густій траві...
Плету віршів яскраві орігамі...
Рядки новонароджені, живі

Стікають від світанку  до світанку...
Переступаю хижі колчюки...
Закрию серце нині на фіранку...
І напишу я радісні казки,

Як мавка в полі ранком заблудилась...
І як шукала щастя у степу...
Знайшла себе, і тиху Божу милість...
І долю переплутавши сліпу,

Дійшла до тихого простого щастя...
Сховалася   від глуму і  очей...
Таке воно, гармонії причастя,
Посеред світлих  днів,  після ночей,

Де були карі виплакані очі...
І більше не лишилось сліз...
Пісні пташині,  як слова пророчі...
Широке поле, небо, річка, ліс..

...піду босоніж літніми стежками...

#enikaexpromt, 04.07.21