Оригiнал:
http://stihi.ru/2019/04/30/5429
Святою водою очищу пороги нудьги
і душу розкрию, щоб промені сонця впустити.
П'яніти від млості, зривати ромашки у житті
ми будемо разом, як тільки знайдем береги!
Нас Бог поєднає і плакати буде свіча -
вінчальна обітниця вірності щастя, любові.
Згадаються весни, літа і хустини тернові,
трояндова ніжність, з якою мене зустрічав.
Я буду стелити під ноги шовкову траву
тому, хто всім серцем повірить в Божествені дзвони.
Між нами ще прірва духовна, буття перепони,
та вір, хоч не вір, я тобою і небом живу!
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Святою водою очищу пороги тоски
И душу раскрою приветствиям солнца навстречу
Я в нашем дому, берег общий нам сердце излечит:
Пьянеть от истомы, гадать на ромашках, с руки...
Нас Бог окропит, и светло станет плакать свеча,
венчальная стражница верности, счастья, любови.
Припомнятся вёсны, лета и кусты, что терновы,
и роз пышных нежность, с какою меня ты встречал.
Стелить научусь шелковистую только траву
Под ноги всем тем, кто поверит: божественны звоны...
Меж нами духовная пропасть и жизни препоны,
Но верь иль не верь - я тобою и Небом живу!
Аватар из Инета