Мой перевод стихотворения Лины Костенко
"Сосновий ліс перебирає струни":
Cосновый лес мелодии играет.
И тишь рокочет на глухих басах.
Звенят березы. Эхо эх блуждает,
вчера людьми забытое в лесах.
Как этот старый лирник знает много!-
Послушать собираются века:
Не все проходит, что идет, - дорога
то ведает и вечная река.
Светает мир в венце терновых веток,
кладут ветра смычок на тетиву.
Друзей моих мой голос ищет где-то,
и мне кричит кто-то чужой: ау!
И снова тишь. Лишь эхо эх блуждает.
Сквозь день, сквозь миг, сквозь душу, сквозь века.
Сосновый лес мелодии играет,
что навевает вечности река.
Оригинал:
Ліна Костенко. Сосновий ліс перебирає струни…
Сосновий ліс перебирає струни.
Рокоче тиша на глухих басах.
Бринять берези. І блукають луни,
людьми забуті звечора в лісах.
Це – сивий лірник. Він багато знає.
Його послухать сходяться віки.
Усе іде, але не все минає
над берегами вічної ріки.
Світає світ в терновому галуззі.
Кладуть вітри смичок на тятиву.
Десь голос мій шукає моїх друзів,
і хтось чужий кричить мені: ау!
І знову тиша. Лиш блукають луни,
Крізь день, крізь мить, крізь душу, крізь віки.
Сосновий ліс перебирає струни
над берегами вічної ріки…