Мені сказали-скоро буде сніг,
мені говорять,що проходить осінь,
я спробував кричати,та не зміг,
мене вже знову почало заносить.
Цей дим з презирством виідає очі,
я знову витягаю сірники,
а потім дістаю останні гроші,
як раб іду в кіоск по цигарки.
Я глянув вгору на нещасне небо,
і гірко посміхнувся сам собі.
це-сум й печаль моя,дивлюся я на тебе.
простиш мені колись ти в тишині?
Не помічаю я ні квітів ні стовпів,
тільки твій погляд бачу я в тумані,
всі щось кричать, та я закам'янів,
ледь чутний голос- ти живеш в омані…2010р