ВІДНОСНІСТЬ
Все відносно, все непевно, друг Гораціо.
Як довершене буття в незбагненності!
Плинний світ, і пан Альберт таки мав рацію:
Лиш поетові судилося дзен нести.
Невловимим сенс життя є до безкарності,
І до відчаю доводять всі пошуки.
Намагаємось вхопити край безкрайності,
Й плутаєм яйце з камінням у кошику.
В час збирання — саме час розкинуть мізками:
Що збирати — чи то сенси, чи камені.
Друг Альберт, хоч ми є друзями не блИзькими,
Та я кожен вірш у вас на екзамені!