Оригинал:
"ТІ ЖУРАВЛІ, І ЇХ ПРОЩАЛЬНІ СУРМИ"
Ті журавлі, і їх прощальні сурми...
Тих відлітань сюїта голуба...
Натягне дощ свої осінні струни,
торкне ті струни пальчиком верба.
Сумна арфістко,- рученьки вербові! -
по самі плечі вкутана в туман.
Зіграй мені мелодію любові,
ту, без котрої холодно словам.
Зіграй мені осінній плач калини.
Зіграй усе, що я тебе прошу.
Я не скрипковий ключ, а журавлиний
тобі над полем в небі напишу.
ЛІНА КОСТЕНКО
Мой перевод:
Отлетов вдаль сюита голубая
Птиц перелетных зазвучит с утра.
Осенние дождь струны выбирая,
Доверит соло иве как всегда.
Печальная арфистка – ручки ивы! –
До самых плеч закутана в туман.
Сыграли б мне мелодию любви Вы,
Ту, без которой холодно словам.
Сыграли б мне осенний плач калины.
Сыграли бы все то, что я прошу.
Я не скрипичный ключ, а журавлиный
Вам над полями в небе напишу.