http://stihi.ru/2018/03/12/10979
Оригiнал:
Яка тут життєдайна сила!
Яка нев’януча краса!
Навіки серце полонила
Природи велич і яса.
Тут все близьке і серцю миле.
І кожен кущик, і ручай.
Верба тут коси розпустила,
А річка – дивний водограй.
Пливуть хмаринки задивлятись
В сріблясте дзеркало води.
Мені співають біля хати
Пташки пісень на всі лади.
І линуть весняні, погожі
Мої замріяні літа.
І я, немов з Весною схожа,
Така щаслива й молода.
Весна єство омолодила.
Душа моя пісень співа.
Весна мені дарує крила,
І муза знову ожива.
Перевод с украинского Светланы Груздевой:
Животворяща эта сила!
Не вянет здешняя краса.
Навеки сердце полонила!..
Природы слышу голоса.
Тут близко всё и сердцу мило:
Ручей и куст, цветущий сад.
Здесь верба косы распустила,
А речка -- дивный водопад.
И облака плывут, стремятся
В серебряный накат воды.
И распевают возле хаты
Пичуги песнь - на все лады!
И льнут с весенней поволокой,
Как зачарованы, года.
И я с Весною синеокой
Так счастлива и молода!..
Всё естество омолодила
-- Весна щедра так на любовь! --
И два крыла мне подарила,
И Музу оживила вновь.
Аватар Автора оригинала