Загорнувшися в шовк вишиванки,
Я гортаю сторінки життя.
Ці ласкаві, тендітні світанки,
Колихають мої почуття.
Запах кави бентежить бажання,
На Крещатику гомін буття,
Цвіт каштанів, як перше кохання,
В мріях ніжно летить в майбуття.
Тихий шелест листви заспокоє,
В місті сили на Лисій горі.
І на схилах Дніпра ми з тобою
Засумуєм о давній порі.
Київ рідний, моє дивне місто!
Побудований нам на віки!
Я тримаю червоне намисто
І плекаю у сердці думки.