Красу твоїх чаруючих очей,
Якби й хотів збагнути, то не зміг би,
Як не збагнуть цнотливості ночей,
Де місяць зіроньці всміхається привітно.
Освідчитися хочу в почуттях,
Тобі, моє кохання яснокриле,
Ти змістом сповнюєш моє життя,
Така прекрасна ніжна не зрадлива.
Я бачив: сонце залицяється до неба.
Я чув, як місяць до берізки шепотів,
Я відчуваю теж жагу-потребу -
Сказати про любов свою тобі.
Прекрасне сонце вже не так вражає,
І зорі надзвичайні з висоти,
Бо стомлена душа тебе шукає,
Для мене найпрекрасніша лиш ти!
Т.Харенко.